Інформаційна довідка для проведення роз’яснювальної роботи щодо

запобіганню поширенню коронавірусу

• Відповідальне ставлення працівників та роботодавців до власного здоров’я та здоров’я оточуючих!
• Основна теза: Захворів – сиди вдома.

          Не варто ризикувати власним здоров’ям та здоров’ям інших.

• У разі погіршення стану – потрібно звернутись до свого сімейного лікаря
• Керівнику потрібно забезпечити недопущення перебування на робочому місці працівників з симптомами гострого респіраторного захворювання, підвищеної температури тіла та особливо осіб, що повернулись з відпустки або з відрядження з країн, в яких були зареєстровані випадки COVID-19.

Діагностика. Як визначити на початкових стадіях коронавірус?

• На початковій стадії коронавірус має такі ж симптоми, що і інші гострі вірусні захворювання. Визначити можуть тільки спеціальні тести.
• Найпоширенішими симптомами є головний біль, кашель, лихоманка та утруднення дихання, в деяких випадках – діарея або кон’юнктивіт.
• Новий штам коронавірусу може викликати тяжку форму пневмонії. В цьому його небезпека.
• Важливо! Вчасне діагностування. Так як за симптоматикою коронавірус нічим не відрізняється від інших вірусних хвороб, то важливо відразу звернутись до лікаря. Якщо ви протягом останні 14 днів повернулись із країни, в якій зафіксовані випадки коронавірусу або ж спілкувались із людиною, яка контактувала із тим, хто прибув до України з країн де зафіксовані випадки коронавірусу – відразу попередьте про це свого сімейного лікаря. Надалі – лікар має алгоритм дій, що робити.

Хто є групою ризику?

• Перебіг хвороби залежить від імунітету людини. Вразливою групою є люди похилого віку та люди із хронічними хворобами і слабким імунітетом, вони більш схильні до розвитку важких захворювань. Також після фіксації випадків коронавірусу вразливою групою є медичні працівники.
• Контактна особа при випадку COVID-19 – особа, яка наразі не має симптомів, але яка контактувала, або ймовірно контактувала із особою, хворою на COVID-19. Особи, які мали прямий фізичний контакт з хворим на COVID-19 (наприклад, через рукостискання)
• Особи, що мали незахищений прямий контакт із інфекційними виділеннями (наприклад через кашель, торкання використаних паперових хустинок голими руками тощо)
• Особи, які контактували особисто з хворими на COVID-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвилин
• Особи, які перебували у закритому середовищі (наприклад, аудиторія, кімната для переговорів, зал очікування лікарні тощо) з хворими на COVID-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвилин
• Пасажири літака, які сиділи на відстані двох місць (у будь-якому напрямку) від хворого на COVID-19, супутники або особи, які надають догляд та члени екіпажу, що обслуговують в тій частині літака, де розміщений індексний випадок[4] (якщо тяжкість симптомів або пересування хворого вказують на більш велику експозицію, контактними можуть вважатися всі пасажири секції або всі пасажири

Як можна заразитися, Як передається вірус?

• Наразі відомо, що новий коронавірус передається краплинним та контактним шляхами.
• Вірус не циркулює у повітрі. Він не здатний переміщатись на далекі відстані. Він є тільки в крапельках, які людина видихає під час кашлю чи чханню. Відстань – це гарантія безпеки. Це фактор переривання епідемічного ланцюга. Тому, заразитись неможливо навіть від інфікованої людини, якщо ви не знаходитесь безпосередньо поруч із інфікованим (нагадуємо, це максимум – 1,5-2 м).
• На поверхнях вірус може жити близько 3 годин. Тому важливо дезінфікувати поверхні, ручки дверей і т.д.
• Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), що забруднені виділеннями із дихальним шляхів хворого чи інфікованого.
• Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання у тісному контакті, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Коронавіруси не здатні зберігати інфектогенність (заразність) під час передавання на далекі відстані. Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м.

Як довго вірус живе на поверхнях?

• За попередньою інформацією вірус може виживати на поверхнях лише протягом 3 годин. Прості дезінфікуючі засоби можуть вбити вірус, унеможливлюючи зараження людей.

Рекомендації як убезпечити себе від зараження:

1. Ретельно і часто мийте руки з милом чи обробляйте їх антисептиком. Миття рук з милом: тривалість процедури — 20–40 с; вода має бути теплою (комфортної температури), а не холодною чи гарячою; · обов’язкова процедура, якщо руки видимо забруднені, після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету, якщо відсутній антисептик для рук;

      Обробка рук спиртовмісним антисептиком:

• спиртовмісний антисептик для рук — розчин із вмістом спирту 60–80% або із 2% хлоргексидину (інші засоби, що реалізують як «антисептик для рук», наприклад настій ромашки або розчини із 40% вмістом спирту, не є такими);
• антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук (в середньому на одну обробку слід використовувати 3 мл розчину, а це 24–27 «пшиків» кишеньковим диспенсером, тому рекомендовано його просто наливати в долоню);
• тривалість обробки — близько 30 с;
• особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду);
• обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із (потенційно) забрудненими об’єктами;
• у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри;
• контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину).

2. Уникайте скупчення людей.
3. Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря. 4. Використовуйте захисну маску:

• обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить);
• якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою додаткового захисту.

Використовуйте маску правильно:

• вона має покривати ніс і рот;
• вона має щільно прилягати, без відступів по краях; · заміняйте маску, щойно вона стала вологою;
• не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком;
• заміняйте маску щочотири години; · не використовуйте маску повторно.

Додаткові рекомендації працівникам на об’єктах харчування:

• По термообробці необхідно суворо дотримуватись існуючих вимог до приготування страв.
• Миття посуду повинно проводитись строго по інструкції:
• видалення залишків їжі.
• миття щіткою за температури води 50 градусів з миючими засобами.
• миття з додаванням дез. розчину у іншій ємності (ванні).
• ополіскування під проточною водою температурою не менше 65 градусів – це також в окремій ємності.
• просушування на спеціальних полицях.

Профілактика ГРВІ та кишкових захворювань

Для профілактики всіх інфекційних захворювань необхідно перш за все дотримуватися правил дитячої гігієни. Потрібно правильно, з достатнім терміном нагрівання, готувати їжу, водопровідну воду вживати тільки кип’яченою. Для профілактики важливо загартовування, правильне харчування, свіже повітря, оскільки хороше фізичний розвиток дитини підвищує опірність різним захворюванням, у т.ч. та інфекційним. Найчастіше джерелом інфекції буває хвора людина, тому при зараженні одного з дітей-близнюків його, природно, потрібно «розділити» з сестричкою або братом, помістивши в іншу кімнату (якщо дитина лікується не в лікарні). Слідкуйте, щоб діти не користувалися спільними іграшками, засобами гігієни. Для профілактики краще за все, не чекаючи хвороби, привчити їх до особистого рушникові, мила, зубної пасти. Адже близнюки особливо часто не вміють ділити речі одне одного на «свої» і «чужі».

Профілактика гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГВРІ) складна, так як дитину необхідно, перш за все, ізолювати від контакту з хворими дітьми, а якщо він вже відвідує дитячий сад або інші установи, то це зробити непросто. Тут особливо важливо загартовування. У приміщеннях, де перебувають діти, необхідні регулярне провітрювання, опромінювання ртутно-кварцовою лампою, вологе прибирання. Кімнату, де проживає хворий чоловік, потрібно також провітрювати, при збиранні іноді додають 2%-й розчин хлорного вапна. Як при будь-яких інфекціях, хворий повинен користуватися індивідуальним посудом, рушником, милом і т.д.

Для профілактики шлунково-кишкових інфекцій звертайте увагу на якість і правильне приготування їжі, не використовуйте сиру воду. Кип’ячена вода повинна зберігатися у закритій і чистому посуді. Сирі овочі та фрукти миють, а потім обдають окропом. Всі продукти повинні бути захищені від мух, сміттєві відра теж потрібно тримати закритими. Обов’язково привчите дитини до постійного миття рук перед їжею, після туалету, після контакту з землею.

Профілактика хронічних дитячих хвороб. Профілактика рахіту необхідна для кожного малюка першого року життя. Потрібно забезпечити якомога грудне вигодовування, досить тривалі прогулянки на свіжому повітрі. З 2-3 місяців починають давати вітамін D або риб’ячий жир (з 4-10 крапель, додаючи щодня по 1-2 краплі, доводячи до чайної ложки по 2 рази на день). Влітку, якщо дитина отримує достатньо сонячного світла і вітаміну D, риб’ячий жир можна не давати. Для штучників та недоношених дітей (що особливо часто стосується близнюків) риб’ячий жир необхідний вже з першого місяця життя. У зимовий час буває корисно опромінення кварцовою лампою. Корисний сон на свіжому повітрі, гімнастика, обтирання. Добавки до їжі, що містять необхідні мінеральні речовини і вітаміни (особливо D), додаються як можна раніше. Вже з третього місяця (за порадою лікаря) можна додавати до їжі спочатку через день, потім щоденно по половині тертого вареного жовтка, а з 6-7 місяців давайте терту варену телячу або коров’ячу печінку по 1 ч.ложке 1-2 рази на тиждень.

Для попередження ексудативного діатезу необхідне правильне вигодовування дитини. Уникайте перегодовування навіть у перший період, коли малюк п’є лише грудне молоко. Слідкуйте і за власним харчуванням. Спостерігайте за тим, як впливають на дитину різні продукти, щоб вчасно виключити алергени.

Для профілактики туберкульозу використовується насамперед вакцинація. Вакцину Кальметта - Герена (БЦЖ) вводять вже новонародженому, потім у віці 1, 3 і 7 років, в підлітковому віці і дорослим до 30 років (імунітет тримається 1-2 роки). Між щепленнями має проходити не менше 12 місяців. Повторні щеплення можна робити тільки в тому випадку, якщо дитина не заражений туберкульозом - тобто, після обов’язкової перевірки на реакцію Манту.

Для попередження ревматизму необхідні звичайні заходи, що підвищують стійкість і опірність організму, зміцнюють здоров’я малюка. Крім цього, потрібно стежити за своєчасним лікування зубів, носоглотки і мигдаликів, тому що саме в цих вогнищах в основному знаходиться збудник хвороби - стрептокок.

Профілактика кору

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ !

Кір був відомий за кілька століть до нашої ери. Збудником його є вірус. Хворий є заразним не тільки, коли у нього є ознаки захворювання, але і за кілька днів до початку захворювання. Особливу роль у поширенні цієї інфекції відіграють хворі з нетиповими формами кору, тобто, коли клініка хвороби слабо виражена чи її не можна розпізнати, оскільки вона більше нагадує інші захворювання. Тоді такі пацієнти не ізолюються вчасно. В останні два дні перед появою будь-яких клінічних ознак хвороби та в період висипки хворий на кір виділяє вірус, котрий потрапляє в навколишнє середовище з дрібними крапельками слизу під час кашлю чи просто розмови. Варто зауважити, що вірус швидко і далеко поширюється потоками повітря, особливо через витяжні шахти при протягах, переміщуючись з нижніх поверхів приміщення до верхніх або з одного його кінця в інший.

Сприйнятливість до вірусу кору майже тотальна. Це означає, що ймовірність захворіти на кір в результаті контакту з хворим – 99%. Рідко хворіють діти до тримісячного віку. Вони мають вроджений імунітет від матері (за умови, що жінка хворіла на кір раніше або пройшла вакцинацію), який згодом втрачають.

При захворюванні на кір звертає на себе увагу поява високої температури тіла у перший день. На 2-3 добу вона може знижуватися до 37-38 градусів. Спостерігаються інші ознаки токсичного впливу вірусу: зниження апетиту, головний біль, порушення сну. У першу ж добу виникають катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів: сухий кашель, хрипкий голос, нежить. З кожним днем вони посилюються. Характерними симптомами хвороби також є кон’юнктивіт, який супроводжуються світлобоязню, сльозотечею. Всі ці симптоми нагадують гострі респіраторні вірусні інфекції. Але особливістю саме кору в цих випадках є наростання катаральних проявів, кашель стає частішим, болісним. Основними ж відмінними рисами, які дозволяють розпізнати кір ще до виникнення висипки на шкірі, є поява на слизовій оболонці щік, губ, ясен висипань, які нагадують манну крупу, та дрібних рожево-червоних плям на м’якому і твердому небі. Особливістю захворювання є й те, що висип спочатку виникає на обличчі, за вухами і впродовж 3-4 діб поширюється поступово вниз, покриваючи шию, тулуб, ноги. Висип має вигляд плям рожево-червоного кольору, які переважно виступають над неураженою шкірою. Часто елементи висипки зливаються. У перші два дні від початку висипань ще зберігаються характерні зміни в ротовій порожнині. Надалі слизова оболонка рота стає яскраво-червоною, та більш чутливою, губи сухими, потрісканими. Все це сприяє приєднанню бактеріальної інфекції та розвитку стоматиту. Останнім етапом у перебігу кору є період одужання, особливість якого полягає в ослабленні захисних сил організму. Отже, в цей час потрібно остерігатися будь-яких інфекційних захворювань.

Кір може призвести до важких ускладнень, які бувають більш важчими ніж саме захворювання: круп, пневмонія, менінгіт, енцефаломієліт. У випадку виникнення ускладнень захворювання часто завершується летально або інвалідністю.

Якщо у вас захворіла дитина, негайно викличте дільничного лікаря, саме він має визначити, де потрібно лікувати вашу дитину (вдома або в стаціонарі), призначить відповідне лікування та профілактичні заходи щодо попередження подальшого поширення кору. Великого значення треба надати догляду за шкірою та слизовими оболонками. Проводять гігієнічні ванни з використанням хімічного розчину марганцівки, очі промивають теплою кип’яченою водою, чайною заваркою, відваром ромашки. Кожне око обробляють окремим ватним тампоном від зовнішнього куточка ока до внутрішнього. Цю процедуру треба повторювати 4-5 разів протягом дня.Профілактичні заходи у вогнищі кору включають ізоляцію дитини (до п’ятого дня з моменту появи висипань, а у випадках ускладнень – до 10 днів, що зумовлено тривалим виділенням вірусу). Приміщення після ізоляції добре провітрюють, якщо є можливість – проводять кварцування. На дітей, які контактували з хворим на кір і не хворіли на дане захворювання, накладають карантин.   

Основним заходом по профілактиці захворювання є щеплення, після якого формується напружений імунітет до 5 років.При контакті з хворим на кір рекомендовано щеплення коревою вакциною в термін до 72 год. після контакту з хворим або введення імуноглобуліну. Імуноглобулін вводять дітям від 3 до 12 місяців, а також старшим, які не були щеплені у зв’язку з протипоказаннями. Імуноглобулін треба вводити в перші три дні після контакту. Пізніше його введення не забезпечить попередження кору, але може зробити його перебіг легшим. Тому для попередження захворювання та забезпечення сприятливої епідеміологічної ситуації найефективнішим буде щеплення коревою вакциною. Вакцинацію здійснюють у віці 12 місяців, при відсутності протипоказань, разом із щепленням проти краснухи та паротиту (свинка) у спеціальних кабінетах профілактичних щеплень у дитячих поліклініках. Повторне щеплення (ревакцинації) проводять у віці 6 років. Колективний імунітет створюється при наявності не менше 95% імунних осіб в колективі.

Отже, пам’ятайте: захворювання легше попередити, ніж лікувати.

 Роль щеплення в житті дитини

Все частіше і частіше останнім часом звучить від батьків фраза — «Ми відмовляємось від щеплення своєї дитини».А причини відмови пояснити не можуть, і негативних прикладів не наводять, але висновки категоричні — «Ні».

І починається тривала переконлива бесіда з кожною мамою, татом, бабусею  та іншими про необхідність і нагальну потребу в вакцинації дітей в наш час. Раніше внаслідок інфекційних захворювань помирало дуже багато дітей і дорослих. Тому виникнення вакцинопрофілактики є надзвичайно визначним досягненням медицини.

Сьогодні існує чимало точок зору: дехто вважає, що вакцинація шкодить здоров`ю дитини, що можна без неї обійтися тощо. У нас відмови від щеплень були завжди: і до антивакцинальної кампанії. Такі антивакцинальні кампанії є хвилеподібні. Звичайно, що зараз на фоні з додаткової кампанії імунізації проти кору та краснухи кількість відмов зросла. У перші роки незалежностіУкраїни у нас була дуже потужна антивакцинальна кампанія , спровокована публікацією в одній із російських центральних газет. Там йшлося про вміст ртуті у препараті, з якого виготовляється вакцина. Інформація поширилася по всьому пострадянському просторі. Люди почали масово відмовлятися від щеплень . На фоні масових відмов від щеплень проти дифтерії у нас різко зріс показник захворюваності та смертності з цієї хвороби

Здоровим дітям без винятку потрібно виконувати профілактичні щеплення проти всіх дитячих інфекційних хвороб.

             Вакцина, яка вводиться під час щеплення, спричиняє значні зміни в імунній системі дитини: організм мобілізує свої сили і виробляє антитіла проти певної інфекції.

Саме завдяки вакцинації в Україні немає спалахів епідемії на хвороби, проти яких проводяться профілактичні щеплення. Дану ситуацію можна пояснити існуванням колективного імунітету. Це коли 95-97% населення країни мають щеплення проти тієї чи іншої хвороби. Якщо колективний імунітет менший за 95%, то рано чи пізно кількість хворих наблизиться доепідеміологічного порогу. І це ще раз підкреслює надзвичайну важливість планової імунопрофілактики.

Уявіть ситуацію: группа в садочку. З 20-тьох дітей не щеплені, приміром, двоє, і то виключно через тривалі протипоказання для цих діток. Оскільки всі щеплені, то саме нещеплені якраз і захищені від проникнення в колективі інфекції. Якщо ж відсоток діток без планової вакцинації зростатиме, то й зростатиме ризик для захворювання для тих хто не зробив цього тимчасово і через визначені причини, тобто «вікно» для проникнення хвороби збільшуватиметься. Як результат – розраховуватися доведеться нам усім.

Якби в ЗМІ однаково говорили не лише про шкоду від щеплення, а про інфекційні хвороби, то люди мали б можливість зорієнтуватися, що все ж таки більш небезпечне. Люди мають право вибору.

Вакцинація – це є дуже серйозна справа. Її проведення регламентується наказом Міністерства охорони здоров’я. Ті вакцини, які використовуються сьогодні набагато якісніші від тих, які використовувалися ще 10 років тому.

Для проведення щеплень в кожному медичному закладі є відведений окремий медичний кабінет, виділений окремийхолодильник для зберігання виключно імуно-біологічних препаратів. Двічі на день спеціально закріплений за кабінетом щеплень медперсонал контролює температуру у цьому холодильнику. Вакцини, які неправильно зберігалися можутьвикликати побічну дію чи бути неефективними.

Також міністерський наказ передбачає обов’язковий огляд дитини перед щепленням.

У першу чергу має бути збір анамнезу – достатньо ґрунтовна розмова з батьками. Лікар чи медсестра мають дуже детально розпитати маму, чи дитина перед тим не хворіла, чи почувалася нормально, чи не гарячкувала, чи в неї не лізуть зубчики. Дуже важливим є ставлення батьків до щеплення. При дуже багатьох нозологіях дитину можна щепити після проведеннявідповідної підготовки: посилення проти алергічного фону, захисного попередження різноманітних ускладнень. Перш за все пам’ятати, що будь-яке щеплення робиться дитині, в якої у цей момент немає жодної гострої інфекційної хвороби — ані нежиті, ані проносу, ан і висипу, ані підвищення температури тіла. Мені здається, зараз лікар більше боїться щепити дитину, аніж мама. Лікарі розуміють, яка велика на них відповідальність.

Батькам потрібно пам`ятати, що щеплення необхідно проводити відповідно до календаря щеплень.

 Педикульоз

Педикульоз або вошивість - специфічне паразитування на людині вошей, що харчуються його кров'ю. Розрізняють три види вошей: платтяні, головні та лобкові.

Платтяні воші найбільш небезпечні в епідеміологічному відношенні, оскільки можуть стати переносниками висипного тифу, поворотного тифу, волинської лихоманки. Харчуючись кров'ю хворої людини, платтяні воші при укусі здатні передавати збудників цих інфекцій здоровій людині.

Платтяна воша - найбільша (розмір до 5,0 мм), живе в складках і швах білизни та одягу, де відкладає яйця, які приклеюються до ворсинкам тканини, а також до волосся на тілі людини. Середня тривалість життя дорослих особин вошей 35-45 днів. Протягом життя відкладає до 400 яєць. Платтяні воші залишаються життєздатними поза людиною 2-3 доби, при зниженні температури до 7 діб.

Головна воша - розмір до 3,5 мм, живе і розмножується в волосистій частині голови, переважно на скронях, потилиці і тім'ї. Життєвий цикл від яйця (гнида) до дорослої воші 25-35 днів, відкладає за життя до 140 яєць. Поза тілом господаря гине через добу.

Основними симптомами педикульозу є свербіж, що супроводжується чесанням. Чесання нерідко сприяє виникненню вторинних шкірних захворювань: гнійничкових уражень, дерматитів, пігментації шкіри, екземи, у деяких людей розвивається алергія. У запущених випадках може розвинутися «ковтун» - заплутування і склеювання гнійно-серозними виділеннями волосся на голові, шкірна поверхня покрита корками, під якими знаходиться мокра поверхня.

Головна міра профілактикипедикульозу- дотримання правил особистої гігієни!

Для профілактики педикульозу необхідно:

• регулярно митися (не рідше 1 разу на 7-10 днів);

• проводити зміну і прання натільної і постільної білизни;

• здійснювати систематичну чистку верхнього одягу, постільних речей;

• здійснювати регулярне прибирання приміщень;

• здійснювати регулярну стрижку і щоденне розчісування волосся голови.

Якщо Ви виявили у Вашої дитини педикульоз, перш за все, будь ласка, заспокойтеся і виберіть будь-який зручний для Вас варіант дій.

Перший варіант

1. Купіть в аптеці будь-який засіб для обробки від педикульозу (вошивості).

2. Обробіть волосяну частину голови дитини засобом строго у відповідності з доданою інструкцією.

3. Вимийте дитину з використанням дитячого мила або шампуню. Для хлопчиків можлива стрижка наголо.

4. Видаліть механічним способом (виберіть руками або вичешіть густим гребінцем) загиблих вошей і гнид. Для зняття гнид необхідно змочувати пасма волосся в розчині, приготованому з рівних кількостей води і 9% столового оцту. Промийте волосся теплою водою.

5. Одягніть дитині чисту білизну і одяг.

6. Виперіть постільну білизну і речі дитини окремо від інших речей, пропрасуйте їх праскою з використанням пари.

7. Огляньте і при необхідності, проведіть профілактику для всіх членів сім'ї. Не забудьте про себе.

8. Повідомте про ситуацію лікаря (медичну сестру) дитячого закладу, який відвідує Ваша дитина, для проведення комплексу протипедикульозних заходів.

9. Повторіть огляд дитини і всіх членів сім'ї через 7, 14, 21 днів і проведіть при необхідності повторні обробки до повного винищення вошей і гнид.

Другий варіант

Проводиться у випадках наявності у Вашої дитини шкірних, алергічних захворювань і якщо вік дитини до 5 років.

1. Вичешіть живих вошей густим гребінцем бажано у ванній і змийте гарячою водою.

2. Обробляйте пасма волосся акуратно, не торкаючись шкіри голови дитини, розведеним навпіл з водою 9% столовим оцтом і знімайте гниди з волосся руками або гребінцем. На гребінець можна насадити вату, змочену тим же розчином для швидкого відклеювання гнид.

3. Помийте голову і тіло дитини дитячим милом або шампунем.

4. Виперіть натільну і постільну білизну і речі дитини окремо від інших речей, пропрасуйте праскою з відпарюванням.

5. Огляньте, і при виявленні вошей, обробіть всіх членів сім'ї. Для обробки дорослих членів сім'ї використовуйте протипедикульозні засоби, які можна придбати в аптечній мережі.

6. Повторіть огляди дитини і всіх членів сім'ї через 7, 14, 21 днів і проведіть при необхідності повторні обробки. У разі виявлення вошей і гнид проведіть повторні обробки до їх повного винищення.

Бажаємо вдало впоратися з педикульозом!

Вітряна віспа у дітей: особливості та профілактика

         Одним із найпоширеніших інфекційних захворювань у світі серед дітей дошкільного віку є вітряна віспа, яку часто називають просто «вітрянка». Це інфекційне захворювання за кількістю зареєстрованих випадків поступається лише грипу та іншим гострим респіраторним вірусним інфекціям.

         Збудником вітряної віспи є вірус Varicella-Zoster, який належить до родини герпевірусів. За межами організму людини в краплинках слини він може зберігатися протягом 10-15 хвилин, а за низьких температур – упродовж кількох місяців. Вірус витримує замороження до -60 ^оС та нижче, проте за повторного відтавання та заморожування втрачає свої інфекційні властивості. Збудник можна швидко знешкодити під час нагрівання, ультрафіолетового опромінювання та оброблення дезінфікуючими засобами. Він не чутливий до дії антибіотиків. 

Інкубаційний період захворювання становить 10-21 день. Хворий стає заразним за два дні до появи клінічних проявів і є джерелом інфекції протягом 5 днів від моменту появи останніх висипів.

Початкових ознак захворювання в дітей часто немає, однак іноді за 1-5 днів до появи висипу можуть спостерігатися:

·        субфебрильна температура,

·        нездужання,

·        в’ялість,

·        неспокій,

·        відсутність апетиту,

·        блювання, понос (рідше).

На фоні цих ознак, або без них, з’являється висип. Висип локалізується на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках. 

Хворих з легким і середньої тяжкості перебігом вітряної віспи лікують здебільшого вдома. Необхідно забезпечити дотримання дитиною постільного режиму протягом усього періоду захворювання. Годувати її треба часто, невеликими порціями. Хворий має вживати багато рідини – соки, компоти, відвари, морси тощо.

Лікування вітряної віспи передусім спрямоване на профілактику вторинних бактеріальних ускладнень – слід не порушувати цілісності пухирців на шкірі, утримувати в чистоті одяг і постільну білизну дитини. Елементи  висипу обробляють 1%-вим розчином перманганату калію. Вважаю, що кисень, який вивільняється з нього згубно діє на вірус, запобігає приєднанню вторинної інфекції, зменшує свербіж. Якщо елементів висипу небагато, його можна обробляти розчином брильянтового зеленого. Для профілактики виникнення вторинної бактеріальної інфекції в ротовій порожнині після кожного прийому їжі слід полоскати рот 5%-вим розчином борної кислоти, слабким розчином перманганату калію, розчином фурациліну чи кип’яченою водою.   

Своєчасне виявлення та ізоляція хворих є провідним протиепідемічним заходом. Хворих на вітряну віспу ізолюють вдома або госпіталізують за клінічними показаннями. 

Відсторонення дітей від відвідування дошкільного закладу  відбувається на підставі наказу МОЗУ № 66 від 14.04.1995 «Про затвердження інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності» (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства   охорони здоров'я  N 544( z1289-11) від 30.08.2011)

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1289-11