Українська народна казка «Пан Коцький»

Автор Добрий день, дорослі й діти!
  Час приємно відпочити!

Вже за лічені хвилини
Прийде казка на гостини.
Не з-за моря голубого,
Не з-за пагорба крутого -
З України казка родом,
Нашим складена народом.
Ось послухайте будь-ласка
Розпочнем зимову казку.

Звучить казкова мелодія.

-                     Жили собі дід та баба тай горя не знали,
Мали мале господарство, ще й кота тримали…
Але котик постарів, спав вже багатенько,
Не ловив мишей він зовсім, бо став ледаченький.

Відкривається завіса. Декорація хати, комори де спить кіт. В хаті спить господар. Звучить лірична мелодія.

Автор: І в котрий вже раз над добрими людьми засвітила свої зорі новорічна ніч.

У коморі муркотів пан Коцький. Йому снилися чарівна погода: особиста вологість дорівнювала глечику сметани та тарілці холодцю, особливий тиск на вуса кота відповідав бублику з медом, довкола панував ковбасний циклон…

А в цей час ненажерливі миші робили свою таємну справу.

(Музичний супровід стихає).

(Миші з мішком входять до комори . пан Коцький спить на лавці).

Миша 1: Люблю свята і дні різдвяні,

Яскраво світять зірочки ,

І там і тут горять свічки –

Всі миші в збудженому стані.

Миша 2: В ці дні добряче поїсти

І калачів, і ковбаси

І всякого другого дива –

Різдво – це смачно і красиво.

(Мишки набирають у торбу харчів і вибігають з комори).

 Автор: Зовсім інший сон снився господареві цієї комори:

чорними хмарами, схожими на величезних мишей,
закривалося зоряне небо. Хмари підступно підбиралися до
місяця схожого на сир, і господар з жахом прокинувся,
схопив рушницю і побіг до комори.

(Господар з рушницею входить до комори, роздивляється).

Господар: - Знову в коморі миші були … Так!

-                     Ковбасу як вітром здуло … Так!

-                     Щезли бублики й горіхи, завелося в коморі лихо.

Тихо! Ша!

Он там в куточку, хтось шкребеться й шарудить…

Вмить злодюгу на шматочки роздеру!

(пан Коцький прокидається, дивиться на рушницю і каже – «Мур!»).

Господар: Та це ти хропеш старий?

Дармоїде, ледар, сплюх,

На сметані геть запух.

Забирайся з хати геть.

(Виштовхує кота)

В ліс іди, там буде спати!

Без кота не пропаду, мишоловки заведу!

Автор: Взяв котика у мішок, до лісу подався,

Залишив його під дубом

Чемно попрощався

(Дід кланяється до кота й виходить з лісу до хати).

Кіт сидить, сумує,

А навкруги казкові шати – сиве плетиво гілок,

Спробуй зразу відгадати, де тут в’яз, а де – дубок,

Де калина, де шипшина, де черемушка мала?

Все зима запорошила, запушила, замела.

Пан Коцький: Фрр, фрр, няв, няв!

Трохи не впіймав!

(З-за ялинки злякано виглядає лисичка)

Лисиця: Ой лишенько, що ж воно таке?

Пан Коцький: М’яв, м’яв, м’яв.

Трохи не впіймав,

М’яв, молотив!

(Лиска виходить із схованки, кіт настовбурчується).

Лисиця: Не гнівайтеся, не жахайся, любий ти мій пане,

Не страшна я, я – Лиска, бідна, безталанна!

Пан Коцький: Я – пан Коцький цар звірів, по лісу мандрую,

Дуже добре бачу, а ще краще чую.

Лисиця: Тож ви той самий чоловік,

Якого я шукаю вік!

Ходім до мене в хатку жити,

Будем удвох життю радіти.

Танок Лисиці та пана Коцького(троїсті музики). Діти вибивають в такт  мелодії в бубон та ложки.

Автор: Й стали вони разом жити,

Лиска догоджає:

Лисиця: Лягай, котику, поспи, а я поспіваю,

Можу казку розповісти, якщо побажаєш.

Колискова

Ой у кота - муркота

Вже закриті ворота

Бо вже сонечко сідає

Темна нічка наступає

А-а-а, а-а-а

Спи ж ти спи мій котику

Котику - муркотику

А-а-а, а-а-а

(Вкладає кота, наспівує колискову).

Автор: Кіт заснув, лисичка встала,

Тихо вийшла з хати й сіла собі на пеньочку

Рушник вишивати.

Вже пройшло чи мало часу

Кіт поспав, прокинувся

Став з собою розмовляти,

В слух думки казати.

Саме ось цю розмову

Підслухав зайчисько,

Який нишком пробігав,

Біля хати близько.

Підслухає, що говорить кіт.

Пісенька зайчика.

Пан Коцький: Ох, і добре я живу в лисиці гарненької

Вона мене так милує, як дитя маленьке,

Можу спати, погуляти, книжку почитати.

А ще можу я, як схочу, як буде охота,

Половити усіх звірів та кинуть в болото.

(Звучить фонограма звуків лісу, вітру).

Автор: Як почув оце все зайчик, то дуже злякався,

Побіг звідти він у ліс, під кущем сховався,

Там просидів він довгенько, подумав гарненько.

Поборов в собі він страх, до друзів подався

Щоб усе це розказати, чого він злякався.

На лісовій галявині хто сидить, хто спить лісові звірі (вовк, білка, ведмідь, кабан).

Ведмідь: Зайчику, що з тобою сталось?

Ти чого злякався?

Чи може за тобою

Хтось так швидко гнався?

Кабан: Зайчику поглянь на мене

Який ти смішненький,

І чого ти так злякався

Дурнику маленький!

Білка: Іди, зайчику, сюди,

Розкажи скоренько,

Хто тебе так налякав,

Ти, ж, моє серденько?

Вовк: Чого, зайчику, тремтиш,

Як ота осика,

Кажи нам мерщій,

Щоб не було лиха.

(Всі сміються з зайчика).

Зайчик: А мені не до сміху,

Всі мовчіть, ні звуку,

Бо я бачив у лисички

Отаку звірюку (показує).

Він казав, що за годину

Нас усіх половить,

Всіх посадить у мішок

Ще й в болоті втопить.

Ведмідь: Що ж нам всім робити

Що нам предпреняти

Як же братці, нам тепер,

В лісі проживати?

Вовк: Я вважаю, всім нам треба

Подаруночки нести.

Щоб оцей страшний звірюка

Не успів нас з’їсти всіх.

Білка: Ну страшний, ну здоровенний,

Ну і що з того,

Треба, друзі, нам насамперед

Глянути на нього!

Підеш зайчику, ти знаєш де його шукати,

Запроси його у гості до нашої хати.

Вовк: Вірно, вірно білка каже,

Глянемо гарненько,

А тоді вже поговоримо

З звіром тим чемненько.

Автор: Пішов зайчик до лисички,

Щоб у гості звати

І побачив їх у двох,

Уже біля хати.

За столом вони сиділи

Чайок попивали

Булку з маслом куштували

Ще й тихо співали.

(Пісня Лисиці).

Зайчик: Добрий день, руда лисичка,

Гарна та миленька,

Запрошує вас білочка,

В гості так чемненько.

Прихвати з собою

Гостя теж страшного

Всі ми дуже хочемо

Глянути на нього.

Лисичка: Ми у гості тож прийдемо,

Та ви ж поховайтесь.

Бо розірве вас на шмаття, тоді начувайтесь.

Зайчик біжить назад до звірів в ліс.

Зайчик: В гості вони в двох прийдуть

Лисичка сказала,

Але всім нам поховатись

Вона наказала.

Бо порве він нас всіх на шмаття,

Ледь кого зачує.

Буде всім нам лихо,

От такий він дурень!

Автор: Як почули оте звірі,

Зразу поховались,

Хто в кущі хто за пеньок –

Всі порозбігались!

Під укр. нар. мелодію Кіт з Лисицею ідуть до звірів.

Говорять разом: А ми в гості йдемо, бочку меду несемо,

Ще горішки лісові, що висіли на гіллі,

Моркву та капусту, усім на закуску.

Підходять до місця де поховалися звірі (хатка звірів).

Пан Коцький: А де ж звірів всі пропали?

Ніхто не стрічає?

Лисиця: Всі звірі в лісі поховались.

Бо дуже тебе вони налякались.

Пан Коцький: А чого мене боятись?

Я ж не буду тут кусатись.

Що ж я можу їм зробити?

Можу лиш мишей зловити

Можу випити сметану,

Коли з глечика дістану

Можу вкрасти м'ясо, сало.

Та за це перепадало!

Виходять всі звірі.

Вовк: Де ти зайчику скажи бачив диво-велетня?

Кабан: Та хіба йому під силу з’їсти нас таку ораву?

Чи втопити у болоті, чи іще чого зробити?

Білка: У страху очі ох великі.

Пан Коцький: Хочу з вами в лісі жити

З усіма вами дружити

Буду ліс охороняти

Мишей сюди не пускати

Щоб по лісу не гуляли

Та коріння не псували

Кабан: Добре, добре! Ми вітаємо тебе в нашім лісі,

Живи собі у лисички в добрі та в потісі,

Приєднуйся ти до нас

Святкувати в добрий час.

Всі співають заключну пісню «Наша батьківщина».

Завіса закривається.

Автор: От і добре, все скінчилось,

В казку двері зачинились,

Звірі дружно стали жити,

Між собою всі дружити

Прийняли в сім’ю до себе

Безпритульного кота

Лиска з котиком зраділа,

Бо й не ждали того дива.

А чи правда це – не знаю –

У кота я поспитаю.

Весняна капель для мами
( свято 8 Березня)

Наша група «Калинка»

Слова привітання від вихователя:

Вітаємо, вітаємо
Жінок всіх дорогих
Сьогодні всі ми знаємо
найкращий день для них

Мами, сестрички й бабусі
Вітаємо з жіночим днем
І від хлопчиків сьогодні
поздоровлення ми шлем

Любі наші мами
Ви Найкращі В Світі
І Зі Святом Щиро
Вас Вітають Діти

Вітаємо ми друзів всіх
сьогодні в цьому залі
щасливі ми, що цього дня
всі мами разом з нами

Слухайте уважно
любі бабці й мами
ми вас будем зараз
радісно вітати

Наказав мені дідусь
привітати всіх бабусь
і для них на нашім святі
гарний танець з танцювати

Ще одна мрія є у всіх жінок
щоб молодість не відступала
ні на крок.
а щоб мами пригадали
на побачення як поспішали
як чекали на них тата
таночок подаруємо завзято.

Дітки до матусь своїх біжіть
Поцілуйте обніміть
Своїх мам й бабусь рідненьких
До таночка запросіть